Що таке філософія за Іваном Іващенком?

Це спроба зрозуміти зв'язок загального і окремого, трансцендентного і іманентного.

Які філософи були згадані у лекції?

Згадувалися філософи, такі як Декарт, Кант і Віко.

Яка книга планується до видання?

Книга сучасного італійського філософа Джорджо Агамбіна "Прийдешня спільнота".

Що таке філософія?

00:52:50

https://www.youtube.com/watch?v=9rgmuhSt0sg

Ringkasan

TLDRУ даній лекції, Іван Іващенко, головний редактор видавництва "Синтеза", відзначаючи Міжнародний день філософії ЮНЕСКО, розмірковує над питанням "що таке філософія?". Він оглядає історію філософії, від античних грецьких філософів до сучасників, аналізує ключові парадигми та концепції мислителів, таких як Декарт і Кант, та їх вплив на розуміння загального і окремого, буття та свідомості. Іващенко бачить сутність філософії у поясненні зв'язку між загальним і окремим, трансцендентним і іманентним, що залишається актуальним питанням і в сучасній філософії.

Takeaways

📚 Іван Іващенко розглядає, що таке філософія у світлі Міжнародного дня філософії.
🗝️ Основне питання - зв'язок загального і окремого, яке досліджували філософи з різних епох.
🔍 Декарт встановив нову парадигму в філософії, акцентувавши на значенні свідомості.
🧠 Канту приписується вирішення давніх питань філософії щодо предметності та синтезу знань.
🌀 Питання буття сприймається Кантом як непридатне до філософського чи наукового вивчення.
🔗 Сучасні філософи продовжують дослідження зв'язку між загальним і окремим.
📖 Видавництво "Синтеза" готує до виходу переклад філософської книги Джорджо Агамбіна.
🌍 Розуміння філософії важливе в умовах недостатньо розвиненої філософської традиції в Україні.
🧐 Віко і його робота ілюструють перехід від питання буття до питання людських нормативних структур.
👥 Філософія продовжує роль у розумінні зв'язку свідомості з реальністю.

Garis waktu

00:00:00 - 00:05:00
Іван Іващенко розповідає про важливість філософії в сучасному світі та її роль у видавництві "Синтеза" з нагоди Міжнародного дня філософії ЮНЕСКО. Це підкреслює цінність публічних роздумів над питанням, що таке філософія.
00:05:00 - 00:10:00
Іващенко розкриває значення філософії в сучасному українському контексті, акцентуючи на її менш розвиненій традиції порівняно з країнами Європи. Він представляє презентацію, сподіваючись на відгуки слухачів щодо прояснення їхніх філософських роздумів.
00:10:00 - 00:15:00
Перші філософи ставили питання про початок речей, що є суттєвим аспектом філософії. Іван Іващенко в своїй лекції аналізує внесок древніх філософів у це питання через пошук принципу "архе", основи буття.
00:15:00 - 00:20:00
Декартівський дуалізм і сумнів у чуттєвості: Декарт відкидає чуттєвість як джерело знання, акцентуючи на самосвідомості як основі певності в знанні, встановлюючи нову філософську парадигму.
00:20:00 - 00:25:00
Декарт відкидає ідею трансценденції, намагаючись імманентизувати джерело знання. Його "Cogito, ergo sum" надає новий початок, змушуючи філософів задуматися про джерело певності.
00:25:00 - 00:30:00
Завдання філософії - зрозуміти відмінність між окремим і загальним. Мова оперує загальними поняттями, тоді як досвід зосереджений на конкретному. Це формує філософське питання щодо узгодження цих аспектів.
00:30:00 - 00:35:00
Декарт, ірландський філософ Барклі та їх спроби визначити природу об’єктивної реальності та ролі Бога у забезпеченні зв’язку між загальним та окремим.
00:35:00 - 00:40:00
Кант розвиває філософські ідеї, аналізуючи можливість синтетичних суджень апріорі та досліджуючи зв’язок між загальним і окремим, що є сутністю синтезу апріорі.
00:40:00 - 00:45:00
Кантова філософія досліджує питання об'єктивної реальності на основі самосвідомості, яка примирює імовірність загального з емпіричним досвідом.
00:45:00 - 00:52:50
Іващенко завершує роздуми, розкриваючи актуальність філософії в сучасному академічному світі через питання, які піднімав Кант, і закликає аудиторію до подальших роздумів та участі у філософському дискурсі.

Tampilkan lebih banyak

Peta Pikiran

Video Tanya Jawab

Хто є лектором у відео?
Іван Іващенко, головний редактор видавництва "Синтеза".
Що таке філософія за Іваном Іващенком?
Це спроба зрозуміти зв'язок загального і окремого, трансцендентного і іманентного.
Які філософи були згадані у лекції?
Згадувалися філософи, такі як Декарт, Кант і Віко.
Який нагода відзначається під час лекції?
Міжнародний день філософії ЮНЕСКО.
Яка книга планується до видання?
Книга сучасного італійського філософа Джорджо Агамбіна "Прийдешня спільнота".

Lihat lebih banyak ringkasan video

Dapatkan akses instan ke ringkasan video YouTube gratis yang didukung oleh AI!

Teks

Gulir Otomatis:

00:00:01
шановні пані та панове шановні друзі
00:00:04
Вітаю Мене звати Іван Іващенко я
00:00:08
головний редактор видавництва синтеза
00:00:11
і Сьогодні я хотів би звернутися до вас
00:00:16
ось з якого приводу
00:00:18
Річ у тім що сьогодні у світі
00:00:21
відзначають міжнародний день філософії
00:00:24
Юнеско і ми
00:00:28
порадилися в команді видавництва
00:00:32
І вирішили що це непогана нагода для
00:00:36
того щоби поміркувати публічно
00:00:40
поміркувати над питанням що власне таке
00:00:45
філософія Для нас це особливо важливо
00:00:47
поза Як наше видавництво спеціалізується
00:00:51
винятково на філософському
00:00:54
нонфікшені І власне Наша перша книга
00:00:59
вийде друк вже в
00:01:01
грудні для тих хто не
00:01:03
знає скажу що це буде книга італійського
00:01:08
філософа сучасного італійського філософа
00:01:10
Джордж гамбіна прийдешня спільнота для
00:01:14
комуніта вєни мовою
00:01:16
оригіналу Отже
00:01:19
І власне
00:01:22
це сьогодні Отже це
00:01:25
така Ну як на мене символічна дата і з
00:01:30
цього приводу я підготував невеличку
00:01:33
презентацію в якій спробую відповісти
00:01:37
або викласти свій варіант відповіді на
00:01:41
це питання яке
00:01:44
гадаю ну турбує людство вже понад 2 000
00:01:49
років
00:01:50
та надто в українському контексті ее в
00:01:55
контексті все-таки країни в якій
00:01:58
філософська традиція не така
00:02:01
Сказати б розвинута і тривала як
00:02:05
наприклад в Німеччині в Франції Греції
00:02:10
чи Італії то для нас для нашого
00:02:13
контексту Мені
00:02:15
здається міркування на це з приводу
00:02:18
цього питання
00:02:19
вони
00:02:21
надто цікаві і важливі Отже я поширю
00:02:25
свою невеличку
00:02:26
презентацію якій власне я і спроб
00:02:31
поміркувати разом з вами А ви в
00:02:33
коментарях до цього відео Напишіть будь
00:02:36
ласка
00:02:38
чи моя лекція чи моя презентація вона
00:02:43
розвіяла якісь ваші сумніви чи внесла
00:02:46
ясність в власне в це питання от мені
00:02:51
буде дуже цікаво Це почитати то Отже
00:02:56
сподіваюся що моя презентація вона трохи
00:03:03
зорієнтує зорієнтує шановних слухачів в
00:03:06
тому власне що таке філософія Отже я
00:03:11
почну з початку власне з чого
00:03:14
починається філософія адже перші
00:03:16
філософи греки досократики так звані
00:03:20
вони власне запитували передусім про
00:03:23
початок архе А ну про це ще поговоримо
00:03:26
про початок ясно що речей про початок
00:03:30
сущого потім я перейду до зв'язку
00:03:35
загального і і окремого Як справи
00:03:39
філософії Я сьогодні стверджува тому що
00:03:43
власне головне завдання і справа
00:03:46
філософії і
00:03:48
усердя цієї
00:03:52
активності людської Скажімо так це саме
00:03:55
з'ясування зв'язку загального і окремого
00:04:00
далі я прокоментую дві парадигми
00:04:02
філософії а саме питання про буття яке
00:04:06
було філософською парадигмою
00:04:11
до виходу друком дискурсії про метод
00:04:16
французького філософа ренедикарта і
00:04:19
питання про значущість або питання про
00:04:21
нормативність як власне наступна
00:04:25
парадигма філософська яка Ну триває досі
00:04:28
ми в ній перебува маємо Ну і завершу я
00:04:33
свій сьогоднішню свою сьогоднішню
00:04:36
коротку презентацію а характеристикою
00:04:42
е варіанту відповіді на ось це ключове
00:04:47
питання філософське зв'язку загального і
00:04:49
окремого
00:04:51
А
00:04:53
яку який запропонував німецький філософ
00:04:57
Емануель Кант який власне
00:05:00
є до певної міри
00:05:01
апогейом того що ми називаємо філософією
00:05:06
Просвітництва Ну і апогеєм модерної
00:05:09
філософії Та він довів
00:05:12
до Скажімо так логічного кінця ті
00:05:16
процеси які почалися в декартовій
00:05:20
філософії та І власне Кант
00:05:25
їх Сказати б довершив
00:05:28
гаразд Отже
00:05:31
початок як я вже коротко сказав
00:05:34
філософія починається з пошуку принципу
00:05:37
да або початку ну принцип
00:05:40
власне з латини це і є перший або
00:05:43
початок ну або того
00:05:45
що греки називали архе Да Ну і це слово
00:05:48
архе воно фігурує в
00:05:51
багатьох
00:05:53
назвах дисциплін наприклад археологія та
00:05:57
Отже філософія починається з пошуку прин
00:05:59
принципу буття
00:06:03
наприклад талес змілету філософ до
00:06:07
Сократик натураліст або натурфілософ
00:06:10
Та він вважав що Ось таким початком є
00:06:15
вода та І от ми дізнаємося про це з
00:06:18
першої книги метафізики Аристотеля бо
00:06:21
Аристотель от власне в своїй першій
00:06:23
книзі він ну виступив в ролі такого
00:06:26
першого історика філософії адже описав
00:06:30
погляди або законспектував погляди своїх
00:06:34
попередників та
00:06:36
і Ну і звичайно
00:06:40
що свого вчителя Платона та для того
00:06:45
щоби показати які підходи панували до
00:06:49
нього або були поширені і що він
00:06:51
пропонує натомість ну це зрештою далі
00:06:55
історія в історії філософії майже всі
00:06:57
інтелектуали от чинили в такий спосіб
00:07:00
якось
00:07:01
реагували на своїх попередників і
00:07:04
пропонували якісь альтернативи розв'язку
00:07:07
цього
00:07:08
е-е
00:07:11
е-е загального питання філософського
00:07:15
зв'язку загального і окремо Отже перші
00:07:18
філософи запитували чому щось є існує а
00:07:21
не навпаки Ну от талес вважав що вода є
00:07:25
принципом того що щось існує наприклад
00:07:28
філософ інший грецький
00:07:31
Демокріт вважав що такий принцип не один
00:07:34
не лише вода їх багато називав ці
00:07:37
принципи атоми
00:07:39
та Отже інші філософи аж до
00:07:42
започаткованого Рене декартом модерну
00:07:46
вбачали ось цей початок архе здебільшого
00:07:49
в трансценденції тобто в тому що
00:07:53
недоступне нашому
00:07:55
пізнанню а їхня філософія мала за мету
00:07:58
цю тран нденцію перетворити на елемент
00:08:01
скінченного досвіду тобто все-таки якось
00:08:04
узгодити примирити те що початок або
00:08:10
принцип нашого пізнання він нашому
00:08:12
пізнанню недосяжний І примирити власне з
00:08:17
з нашим самим
00:08:19
пізнанням і от власне
00:08:23
кажучи можна навіть сказати що вони
00:08:25
намагалися зробити трансценденцію
00:08:28
іманентною
00:08:30
це все веде до висновку що питання про
00:08:34
початок було питанням про буття та чому
00:08:39
щось є існує а не навпаки
00:08:44
А
00:08:46
декартове я Мислю отже Я є яке в такій
00:08:51
формі Ми зустрічаємо в його згаданій вже
00:08:56
дискурсії про метод встановило новий
00:08:59
початок ось цю як я далі скажу нову
00:09:03
парадигму і започаткувала нову парадигму
00:09:06
філософії відтепер питання про початок
00:09:09
стає питанням про джерело певності
00:09:13
знання про буття та І от словнозвісне
00:09:17
його міркування з
00:09:20
е з другої медитації та з
00:09:23
його медитації про першу філософію
00:09:26
егосум его екзисто цертум ест м некванді
00:09:31
коту яєє існує це є певним та як довго а
00:09:35
вже ж доти доки я мислю А тобто він
00:09:44
узалежнює наше скажімо узналежнює
00:09:48
певність нашого знання про буття тобто
00:09:51
про щось що не є нами від епістемічного
00:09:58
процесу І власне ее Декарт е-е він
00:10:04
починає власне свою
00:10:06
ее свої медитації з сумніву щодо
00:10:11
чуттєвості і тут звичайно Він був
00:10:15
інспірований Ну скажімо він теоретично
00:10:18
оформив вже панівний
00:10:22
е Ну скажімо теоретично оформив йгай дух
00:10:27
часу свого поза як за доби Великих
00:10:31
географічних відкриттів ну яка
00:10:34
передувала Да там XV століття
00:10:37
Да і відповідно за внаслідок революції в
00:10:42
астрономії яку здійснив польський
00:10:44
астроном Ніколай
00:10:46
Коперник люди пересвідчилися або
00:10:50
європейці тут про них звичайно йдеться
00:10:52
європейці пересвідчилися
00:10:55
що чуттєвість не може гарантувати нам
00:11:01
на об'єктивно гарантувати
00:11:04
нам
00:11:06
певність не може гарантувати нам
00:11:08
певність нашого знання та бо
00:11:12
наприклад наші очі кажуть нам що сонце
00:11:15
обертається довколо землі адже ми бачимо
00:11:19
початок схід сонця даруйте і його захід
00:11:22
і Отже чуттєвість каже звісно така огола
00:11:25
чуттєвість
00:11:27
неозброєна відповід інструментами
00:11:30
знарядями каже нам що це сонце
00:11:32
обертається довкола землі та а не
00:11:36
навпаки що власне відповідає об'єктивній
00:11:39
реальності
00:11:40
і чи з
00:11:44
відкриттям Америки та коли європейці
00:11:48
пересвідчилися остаточно що земля не
00:11:51
пласка
00:11:53
та то власне він і починає свої
00:11:56
медитації як я вже сказав тично
00:11:59
оформлюючи свій йгай свій дух часу
00:12:03
починає з того
00:12:06
що саме характеризує чуття чуттєві дані
00:12:10
те що пропонує нам чуттєвість як те що
00:12:14
можна і треба брати під сумнів в першу
00:12:16
чергу Декарт не вбачає в чуттєвості
00:12:20
взагалі жодних нормативних нормативних
00:12:24
структур тому чуттєвість не може бути
00:12:27
джерелом знання в при принципі за
00:12:29
декартом І власне кажучи в всіх
00:12:32
медитаціях Він
00:12:34
послідовно відмовляє чуттям відмовляє
00:12:37
чуттєвості ось
00:12:39
в присутності в них нормативних структур
00:12:43
Це веде Декарта до його словнозвісного
00:12:46
дуалізму адже він поділяє
00:12:53
наш так
00:12:56
рішуче поділяє наш досвід на річ
00:13:01
простягнену і річ мисленну рекн і РЕ
00:13:05
коogitнс річмисленну або в українському
00:13:09
перекладі Олега Хоми ви стикнетеся з
00:13:12
формулою
00:13:14
річчомислить Та ну але ідеться проти
00:13:17
саме
00:13:19
Отже саме ця радикальність
00:13:22
ось саме це рішуче відкидання чуттєвості
00:13:26
речі
00:13:27
простягненої відповідно
00:13:30
як того що Може містити нормативні
00:13:32
структури
00:13:34
і веде Декарта до певного парадоксу з
00:13:39
одного боку він
00:13:42
виявляє перше виявляє самостосунок як
00:13:45
джерело знанньвої певності з іншого боку
00:13:49
радикально відкинувши чуття Він не знає
00:13:53
як на підставі самого лише самостосунку
00:13:57
Ось цього я є я мислю або я Мислю отже Я
00:14:01
є як на підставі цього пояснити
00:14:05
об'єктивну реальність нашого стосунку до
00:14:08
світу і
00:14:10
от таким містком між світом і умом для
00:14:15
Декарта є Бог Та ну і власне саме тому в
00:14:19
медитаціях
00:14:21
він намагається і довести раціонально
00:14:24
довести існування Бога втім звичайно для
00:14:27
Декарта бог це вже не трансценденція а
00:14:30
іманентний принцип який він висновує та
00:14:35
в своїх медитаціях а не
00:14:38
ее а не обмежується наприклад просто
00:14:41
самою лише вірою
00:14:43
а в традиції яка розгорталася після
00:14:48
Декарта після започаткованого декартом
00:14:51
модерну
00:14:52
е
00:14:54
е після започаткованого декартом
00:14:57
модерну
00:14:59
найближчим до розв'язку ось цієї дилеми
00:15:03
мається на увазі узгодження
00:15:06
а самостосунку або скажімо обґрунтування
00:15:10
об'єктивної реальності нашого стосунку
00:15:12
до світу на підставі нашого самостосунку
00:15:15
був ірландський філософ Джордж Барклі
00:15:18
коли в своєму трактаті про принципи
00:15:20
людського знання проголосив Своє
00:15:22
словнозвісне положення таке він це
00:15:25
зробив такою сумішшю
00:15:27
латино-англійською із
00:15:30
перціпі бути означає бути сприйнятим та
00:15:33
а
00:15:36
отже Барклі узалежнив об'єктивну
00:15:40
реальність нашого світу стосунку від
00:15:43
епістемічного процесу емпіричного
00:15:46
сприйняття того що він називає
00:15:49
perception проте не зміг зробити його
00:15:52
нормативним принципом і це логічно який
00:15:55
би упорядковував не лише дану в
00:15:57
сприйнятті окре реальність Та яка
00:16:00
епістемчно залежить від нашого
00:16:04
сприйняття а будь-яку можливу реальність
00:16:08
ви розумієте будь-яке сприйняття воно
00:16:11
завжди має справу лише з чимось окремим
00:16:15
Я завжди сприймаю лише якесь окреме
00:16:19
дерево а не будь-яке можливе дерево та І
00:16:23
от власне кажучи Саме через те що Барклі
00:16:27
має на увазі емпіричне сприйняття а
00:16:30
сприйняття якимось іншим бути і не
00:16:32
може для того щоб гарантувати об'єктивну
00:16:36
реальність нашого стосунку до світу Він
00:16:39
знову вдається до ідеї Бога тільки Бог
00:16:42
для нього виступає таким би сказати б
00:16:45
абсолютним сприймачем
00:16:48
та нескінченним сприймачем
00:16:53
тобто кимось Та хто замість нас сприймає
00:16:59
всю нескінченно можливу
00:17:03
реальність адже в нашому чуттєвому
00:17:06
досвіді ми завжди маємо справу з чимось
00:17:10
окремим з якимось фрагментом реальності
00:17:13
а от власне бог - це той хто ніби
00:17:16
сприймає за індивіда за за замість
00:17:20
скінченного духу він сприймає всю
00:17:24
можливу реальність Та ну і власне саме
00:17:30
саме тому Барклі
00:17:33
теж не
00:17:35
спромігся обмежений цією
00:17:39
емпіричною парадигмою парадигмою
00:17:41
емпірично філософії емпіризму він не
00:17:45
спромігся
00:17:47
пояснити нормативний характер нашого
00:17:50
стосунку до світу на
00:17:51
підставі нашого самостосунку або того що
00:17:54
він називав сприйняттям так да далі Отже
00:17:59
справа філософії Ну але навіщо починають
00:18:03
навіщо шукали ось цей от
00:18:06
початок початок шукали для
00:18:10
того аби зрозуміти природу
00:18:14
загального в нашому стосунку до світу ми
00:18:17
маємо справу завжди з окремим Та ми
00:18:22
ніколи не бачимо припустимо дерева
00:18:26
взагалі ми завжди ми бачимо якесь окреме
00:18:29
дерево якесь реальне дерево
00:18:33
погодьтеся навіть зараз ті з вас хто
00:18:36
дивляться чи слухають цю мою коротку
00:18:39
презентацію ви можете в цьому
00:18:42
пересвідчитися просто розерниться
00:18:45
роззірніться і ви побачите що перед вами
00:18:48
лише якісь окремі предмети нічого
00:18:51
загального
00:18:52
немає але тут виникає відразу і парадокс
00:18:56
адже Наша мова
00:18:59
не знає
00:19:01
окремого немає в мові нічого окремого
00:19:04
мова вмістищо загального слово
00:19:07
дерево як і будь-який інший іменник я
00:19:11
можу вжити до того дерево або
00:19:13
застосувати до того дерева яко яке я
00:19:15
бачу тут і зараз але і також до
00:19:18
будь-якого можливого іншого
00:19:20
дерева предмета який схожий на
00:19:25
дерево мова взагалі не знає нічого
00:19:32
окремого наприклад червоне яблуко може
00:19:36
означати це червоне яблуко Я бачу тут
00:19:39
зараз одначе воно стосується будь-якого
00:19:42
можливого червоного яблука і власне саме
00:19:46
слово іменник припустимо Да він ніколи
00:19:50
не
00:19:51
прив'язаний його ніколи не прив'язано до
00:19:54
якогось окремого
00:19:56
предмета Він завжди позначатиме цілі
00:19:59
класи
00:20:00
предметів схожих на той окремий предмет
00:20:03
до якого ми цей іменник зараз
00:20:07
застосовуємо втім знову ж таки здається
00:20:11
що в стосунку до світа до світу немає
00:20:14
місця загального у світі немає місця
00:20:17
яблуку взагалі Ви ніколи не бачили я
00:20:20
сподіваюся звичайно при якщо ми
00:20:22
перебуваємо при здоровому глузді Ми
00:20:25
ніколи не бачили яблука взагалі
00:20:29
ми завжди бачимо лише окремі яблука
00:20:32
завжди бачимо лише окремі
00:20:34
предмети тоді як зрозуміти цей
00:20:38
надлишок який міститься в нашому
00:20:41
чуттєвому досвіді який завжди є досвідом
00:20:45
окремого І от
00:20:47
власне як я це українською передаю
00:20:51
ясувати тобто експлікувати загальне і є
00:20:54
справою
00:20:56
філософії пояснити
00:20:59
вирозуміти звідки береться ось це
00:21:02
загальне і як його примирити з тим
00:21:06
беззаперечним фактом що наш чуттєвий
00:21:10
досвід - це завжди досвід
00:21:13
окремого Та це важливі
00:21:17
моменти Отже філософія - це намагання
00:21:21
людини таке намагання яке триває вже
00:21:25
протягом багатьох століть уже
00:21:27
тисячоліттями триває це намагання людини
00:21:30
пояснити відмінність іншими словами
00:21:33
прислівника зокрема від прислівника
00:21:37
взагалі а також природу ось цього
00:21:39
прислівничка взагалі прислівників якими
00:21:42
ми користуємося у повсякденній мові саме
00:21:45
вони і є предметом
00:21:47
філософії От наприклад уже згаданий
00:21:50
аристотелів
00:21:52
метафізиці надзвичайно точно сформулював
00:21:55
ключову філософську проблему як зв'язок
00:21:58
того що він називав тодеті Таті еі
00:22:02
тодеті в перекладі Олексія понича - це
00:22:05
якесь це категорія яка позначає одиничну
00:22:09
окрему
00:22:10
річ і от якомусь цьому Аристотель
00:22:13
протиставляє tst чим це є Тобто це
00:22:17
категорія яка позначає види і роди Отже
00:22:19
загальне і От вже
00:22:22
Аристотель звернув
00:22:24
увагу своїх учнів сучасних і
00:22:31
нас
00:22:33
що
00:22:35
філософія в осерді філософії є ось цей
00:22:38
зв'язок загального і окремого і спроба
00:22:42
цей зв'язок якось
00:22:44
пояснити запропонувати якусь стратегію
00:22:48
або різні філософські теорії це
00:22:50
стратегії розв'язку Ось цього ключового
00:22:56
запитання карт ми бачимо що ось ця
00:23:00
намагання відповісти на це запитання
00:23:03
пояснити зв'язок загального і окремо він
00:23:06
триває ось протягом від Аристотеля до
00:23:09
Декарта до сьогодні Сьогодні він
00:23:12
наприклад існує як проблема сингулярних
00:23:14
термінів зокрема в американській ну
00:23:18
англо-американській епістемології тобто
00:23:20
теорії пізнання що таке сингулярні
00:23:23
терміни сингулярні Терміни - це терміни
00:23:25
які позначають якусь окрему річ да Тобто
00:23:28
це триває вже поки існує філософія поки
00:23:32
тривають спроби пояснити цей зв'язок
00:23:34
Отже Декарт батьку модерну людина яка
00:23:38
встановила новий початок
00:23:41
та нову парадигму Він розпочав філософії
00:23:45
у своїй другій медитації наводить
00:23:48
славнозвісний приклад з воском
00:23:51
намагаючись по пояснити що нам дозволяє
00:23:54
сприймати окремий віск той який я бачу
00:23:58
той який може змінювати форму при
00:24:00
нагріванні та і
00:24:04
повністю змінювати свою форму і він
00:24:08
порушує питання Декарта Чи можемо ми ось
00:24:10
це називати воском якщо він повністю
00:24:15
видозмінився як в третій медитації
00:24:18
Декарт зауважить природа навчає нас що
00:24:22
загальне походить від того що назвав
00:24:25
ребус екстраме зовнішніх Щодо мене речей
00:24:29
речей поза мною тобто згідно з таким
00:24:32
природним
00:24:34
уявленням джерелом загального є щось
00:24:37
дане в чуттєвості та як побачимо
00:24:42
потім в історії європейської філософії
00:24:46
британські емпірики вони власне були
00:24:49
дуже
00:24:50
е
00:24:52
якраз близькими до цієї описаної
00:24:56
декартом позиції як яку він звісно
00:24:58
рішуче відкидає от кожна з шести
00:25:01
медитацій всього він шість медитацій
00:25:05
карт по-своєму заторкує питання зв'язку
00:25:08
загального і окремого а також розхитує
00:25:11
ось це природне уявлення про джерело
00:25:14
епістемчної певності що цим джерелом є
00:25:18
речі поза мною джерелом ідей ідеї це
00:25:22
щось апріорі загальне джерелом ідей є
00:25:26
речі поза мною
00:25:28
втім саме приклад з воском в другій
00:25:31
медитації як найвиразніше подає це
00:25:34
питання і сууває акцент з даної природи
00:25:38
на природу
00:25:39
задану важливий
00:25:45
нюанс він вказує чітко на джерело
00:25:49
загального пише Отже мені залишається
00:25:53
визнати чим є цей віск Я навіть не
00:25:56
виображую а сприймаю самим лише умом я
00:26:00
кажу про цей віск зокрема бо віск про
00:26:04
віск взагалі це ще ясніше зверніть увагу
00:26:08
Декарт власне і використовує ось
00:26:11
ці прислівники про які я щойно казав Та
00:26:16
каже зокрема і взагалі ін партикулярі ін
00:26:21
комуні тобто він каже що можливість що
00:26:26
гарантує нам няття Ось цього воску
00:26:29
окремого який я бачу тут і зараз це аж
00:26:32
ніяк не цей віск не він є джерелом
00:26:34
певності Не осья річ поза мною таким
00:26:38
джерелом за декартом є Ум та
00:26:44
або умове
00:26:46
сприйняття Отже джерелом цим
00:26:50
джерелом загального за декартом є
00:26:53
самостосунок Ну загального і відповідно
00:26:56
окремого то тож Декарт рішуче долає
00:26:59
трансценденцію як здогадне джерело і
00:27:03
початок
00:27:08
загального і далі він розвиває свою
00:27:11
думку А в тім зауважимо його тобто воску
00:27:17
сприйняття є небаченням недотиком
00:27:21
невиображенням і ніколи ними не було
00:27:25
хоча раніше виглядало на те
00:27:28
а самим лише Тобто чим воно є самим лише
00:27:32
умовим розглядом с
00:27:35
інспекціо інспектор Ум можна тут
00:27:40
пожартувати відповідає за сприйняття
00:27:43
окремих предметів Отже зверніть
00:27:47
увагу Чому він каже небаченням не
00:27:49
дотиком не виображенням ну тут треба
00:27:51
враховувати або зважати на те що для
00:27:53
Декарта імагінацію виображення це в
00:27:57
традиції це зміниться уже в кантовій
00:27:59
філософії серйозно але для нього
00:28:02
виображення належить до цареної
00:28:04
чуттєвості а отже те що належить до
00:28:06
царни чуттєвості воно і не може
00:28:09
бути не може гарантувати жодної певності
00:28:12
да тому от виображення він так теж
00:28:15
відкидає ну бачення дотик
00:28:17
це ясно само собою отже як бачимо Декарт
00:28:23
продовжує послідовно відмовлятися від
00:28:25
чуттєвості тобто не окремого як
00:28:29
здогадного
00:28:31
джерела загального та вбачає джерело
00:28:34
навіть чуттєвого сприйняття оцьому
00:28:37
ментісінспекцію в умовому
00:28:39
розгляді а отже
00:28:42
загальне дозволяє нам набувати згідно з
00:28:47
декартом епістеммічний досвід
00:28:51
окремого тобто загально уможливлює
00:28:53
окреме а не навпаки ось цей інспекціо
00:28:58
цей розгляд збирає докупи окремі
00:29:01
враження перетворюючи їх на
00:29:03
епістеммічний досвід іншими словами
00:29:06
перетворюючи їх на знання на знання про
00:29:09
окремий віськ які я бачу тут і зараз а
00:29:13
проте декартове рішуче відкидання
00:29:16
епістеммічної ваги чуттєвості призвело
00:29:19
ось до того згаданого вже дуалізму який
00:29:22
завадив йому пояснити як загальне стає
00:29:26
окремо адже наш чуттєвий досвід даруйти
00:29:30
за оказіоналізм є
00:29:32
уокремленням
00:29:34
загального наш чуттєвий досвід це
00:29:37
перетворення загального на
00:29:41
окреме хай навіть на думку деяких
00:29:45
філософів це перетворення окремого на
00:29:47
загальне ну менше з тим
00:29:52
гараз Отже тепер про Ці дві парадигми
00:29:56
які я згадав коментуючи
00:29:59
структуру сьогоднішньої презентації до
00:30:03
Декарта от головне філософське питання
00:30:06
обреталися довколо буття питання про
00:30:09
буття що є що існує чому щось є а не
00:30:15
навпаки От і довколо цього питання
00:30:18
будували стратегію розв'язку проблеми
00:30:21
зв'язку загального та
00:30:23
окремого після Декарта починають
00:30:27
запитувати про влаштованість того хто
00:30:30
мислить буття тобто хто мислить окреме і
00:30:34
джено джерело
00:30:36
норм вже вбачають у
00:30:42
самостосунку а не в трансценденції як
00:30:45
було в попередній
00:30:47
традиції Ну і як на
00:30:50
мене італійський філософ джамбатиста
00:30:54
Віко в своїй в останньому в останній
00:30:58
редакції свого епохального твору
00:31:00
принципи нової науки про спільну природу
00:31:03
націй як найкраще увиразнив ось цю зміну
00:31:08
парадигму хай навіть з притаманною
00:31:12
йому до певної міри притаманною його
00:31:15
філософському
00:31:16
стилю хтось сказав би ексцентричністю
00:31:20
хтось сказав би бароковість Але тим не
00:31:22
менше він е дуже
00:31:25
е дуже виразно це окреслив і побачив він
00:31:31
пише це в моєму перекладі А я якщо Хто
00:31:35
не знає я перекладаю нову науку існує
00:31:38
поки лише мій
00:31:40
переклад ідеї твору це така своєрідний
00:31:43
вступ або передмова Якщо хочете до його
00:31:48
е тексту В якій він щільно і стисло
00:31:52
викладає свій аргумент хай навіть Я вже
00:31:55
той переклад багато в чому перегляну але
00:31:57
менше з тим в підсумку я перекладу
00:31:59
повністю третю редакцію нової науки яка
00:32:03
вийшла друком
00:32:05
1744 році Отже цитата але в такій щнній
00:32:10
ночі мороку от він описує ці античні
00:32:13
часи та тощо де приховано першу
00:32:16
найвіддаленішу від нас старожитність
00:32:19
з'являється це вічне невгасиме світло
00:32:22
цієї істини яку годі комусь якось взяти
00:32:24
під сумнів що цей цивільний світ
00:32:27
цивільний світ він називав людську
00:32:30
реальність так напевно зроблено людьми
00:32:33
Отож ці принципи можна відкрити принципи
00:32:36
цього світу бо їх повинні відкрити
00:32:39
всередині модифікації самого нашого
00:32:43
людського ума тобто
00:32:46
принцип пояснення нашого стосунку до
00:32:48
світу Він не в
00:32:50
трансценденції він в людському Умі і
00:32:53
далі а це повинно здивувати всякого хто
00:32:55
розважає далі його міркування от які На
00:32:58
мою думку є такою рефлексією про зміну
00:33:01
парадигму як всі філософи серйозно
00:33:03
силкуються досягнути науки про цей
00:33:06
природний світ про який позаяк його
00:33:09
створив створив Бог лише він може мати
00:33:11
науку та занедбують міркування про цей
00:33:14
світ націй або цивільний світ про який
00:33:18
поза як його зробили люди люди і могли
00:33:21
досягнути науки Ну я тут зроблю невелике
00:33:25
застереження що ідея Бога
00:33:28
для для віку є радше такою риторичною
00:33:33
фігурою треба зауважити що він все-таки
00:33:35
жив в католицькому Неаполі в першій
00:33:38
половині XV століття і це можливо був не
00:33:43
найсприятливіший середовище
00:33:46
для для того щоб якось брати під сумнів
00:33:50
або існування Бога або Віру
00:33:54
тощо Тому це треба завжди можете на такі
00:33:57
речі звертати увагу коли ми читаємо
00:34:00
тексти філософів X XI століття Ну от
00:34:05
влучно аж до XX століття яке от можна
00:34:08
назвати вже століттям переможної
00:34:13
секуляризації нашого знання науки тощо
00:34:18
університетів Отже Як бачите він Тут
00:34:22
дуже чітко окреслює та питання про
00:34:26
природний світ це власне і є питання про
00:34:28
буття іншими словами та цивільний світ
00:34:31
це власне і є світ
00:34:35
е який
00:34:37
а визначає визна який визначають
00:34:40
нормативні структури нормативні
00:34:43
структури які належать звісно не до
00:34:45
першої природи ось ціієї природи яка нам
00:34:48
протистоїть А до того що можна назвати
00:34:51
другою природою тобто нашою людською
00:34:54
природою природою яка не дається А яка
00:34:58
формується задається
00:35:02
Гаразд Тепер завершу я сьогоднішню
00:35:07
розмову міркуваннями Канта про зв'язок
00:35:09
загального і окремого ну по-перше для
00:35:13
канда як я вже сказав філософія якого
00:35:16
становить
00:35:17
апогей тих процесів в Європі в
00:35:21
європейській інтелектуальній історії які
00:35:23
починаються з декартом Отже для Канта це
00:35:27
питання про буття це псевдопитання не
00:35:30
філософське питання намагатися з'ясувати
00:35:33
як речі існують самі по собі для Канта
00:35:37
це за межами нашого пізнання Ми не
00:35:41
можемо дати відповіді на це
00:35:43
запитання Тому це питання воно взагалі
00:35:46
не належить Ні до царини філософії Ні до
00:35:48
царини наук і в своєму основному творі
00:35:53
де він власне цю думку викла дає який
00:35:57
називається впевнений всі з вас знають
00:36:00
критика чистого розуму
00:36:02
а він власне і е
00:36:08
е
00:36:10
намагається запропонувати або пропонує
00:36:13
краще не намагається а
00:36:15
пропонує Він пропонує свою відповідь Ось
00:36:18
на це
00:36:20
таке
00:36:22
одвічне філософське питання в зв'язку
00:36:25
загального і окремого і формулює
00:36:29
він це питання
00:36:31
Так це що він це робить у вступі та до
00:36:35
критики чистого розуму він пише Отож
00:36:38
властиве завдання чистого розуму
00:36:41
міститься у питанні як можливі
00:36:44
синтетичні судження
00:36:46
апріорі що таке синтетичне судження
00:36:48
апріорі за кантом це судження зв'язок
00:36:51
між суб'єктам і предикатом якого не
00:36:53
грунтується на чуттєвому досвіді Ну він
00:36:56
любив наводить його такий приклад такого
00:36:59
судження це
00:37:01
ее власне причиновість усе що
00:37:04
відбувається має свою причину Він каже
00:37:06
що от зв'язок між суб'єктом предиканом
00:37:08
такого судження він на досвіді не
00:37:10
ґрунтується це помітив не Кант а
00:37:13
шотландський філософ Девід гюм який
00:37:16
істотно вплинув на кантову
00:37:19
філософію на моєму особистому YouTube
00:37:22
каналі ви можете послухати лекцію
00:37:24
присвячену філософії Девіда гюма
00:37:28
е посилання на мій YouTube канал буде в
00:37:31
описі під цим відео тож можете і на
00:37:33
нього теж підписатися там багато різних
00:37:35
цікавих лекцій і буде ще більше то
00:37:40
власне гюм перший помітив в історії
00:37:43
такої європейської філософії
00:37:45
що зв'язок причини і дії того що
00:37:48
англійсько називав Cause and
00:37:51
Effect він не ґрунтується на чуттєвому
00:37:54
досвіді і він не є властивістю самих
00:37:57
матеріальних об'єктів він в межах
00:38:00
емпіричної парадигми філософської не
00:38:03
зміг пояснити ну дати таку переконливу
00:38:06
відповідь він обмежився лише
00:38:07
констатацією що ми цей зв'язок
00:38:10
встановлюємо на підставі звички або
00:38:12
звичаю Habit or Custom Та ну але менше з
00:38:16
тим просто ці міркування цей приклад
00:38:20
Кант бере від г'юма і саму цю проблему
00:38:22
як таку ключову філософську проблему
00:38:24
проблему причиновості Як Поясни
00:38:26
необхідність зв'язку між причиною і дією
00:38:30
якщо власне це не є властивістю самих
00:38:34
об'єктів між якими цей або явищ між
00:38:37
якими цей зв'язок існує Отже ще раз
00:38:41
синтетичне судження судження між
00:38:43
зв'язком зв'язок між суб'єктом і
00:38:45
предикатом якого не ґрунтується на
00:38:47
чуттєвому досвіді не ґрунтується на
00:38:49
досвіді
00:38:51
окремого і розонно постає питання як
00:38:55
тоді синтетична на судження апріорі має
00:38:58
пояснювати можливість чуттєвого досвіду
00:39:00
для Канта це те саме що емпіричне
00:39:02
пізнання якщо воно не ґрунтується на
00:39:06
досвіді як воно має пояснювати природу
00:39:11
загального даруйте природу окремому адже
00:39:15
досвід ще раз це завжди має справу з
00:39:18
чимось окремим Звісно наш чуттєвий
00:39:21
досвід і тут
00:39:24
треба зважити на те що закантом судження
00:39:29
складається з двох частин Ну от цей
00:39:31
суб'єкт і предикат який не ґрунтується
00:39:33
на зв'язок між якими не ґрунтується на
00:39:35
чуттєвому досвіді Отже це споглядання
00:39:39
воно фігурує як предикат воно завжди має
00:39:42
справу з окремим Ну і споглядання на
00:39:44
думку Канта воно має чисті форми простір
00:39:47
і час і мис мислення а або формами
00:39:52
мислення є категорії те що Кант називає
00:39:54
категоріями або чистими формами
00:39:57
інтелекту або розсуду да і мислення воно
00:40:00
є вмістищем загального І власне
00:40:02
синтетичне судження апріорі це власне і
00:40:05
є от власне це поєднання загального і
00:40:10
окремого як можливо це примирити Кант і
00:40:14
намагається цю проблему ну тобто іншими
00:40:18
словами вся критика чистого розуму весь
00:40:21
цей текст присвячено його розв'язку
00:40:24
проблеми зв'язку загально і окремого
00:40:27
споглядання і
00:40:29
мислення Як це можна поєднати звести до
00:40:34
купи тут треба також зауважити що
00:40:38
кантові цікаво не як можливо пізнання
00:40:40
даного тут і зараз окремого предмета а
00:40:42
предмета взагалі він навіть вживає такий
00:40:46
терміненшнхау предмет взагалі хоча це
00:40:49
звучить парадоксально суперечливо як
00:40:52
предмет тобто щось в ґрунті речі завжди
00:40:54
окреме як він може бути взагалі Ну тобто
00:40:58
окремо взагалі іншими словами ну
00:41:01
розумієте тобто тут на перший позір тут
00:41:04
якась суперечність міститься
00:41:07
А але цей на перший позір парадоксальний
00:41:11
термін предмет взагалі містить власне
00:41:13
суть його трансцендентальної філософії
00:41:16
він хоче виявити умови можливості
00:41:18
бідінгу
00:41:20
дегліхка нашого пізнання окремого
00:41:23
взагалі а не окремого окремого тобто
00:41:27
іншими словами йому йдеться от те що не
00:41:30
зміг Барклі розв'язати для
00:41:33
Барклі окреме є лише окремим і воно
00:41:36
дається нам в чуттєвому сприйнятті а
00:41:39
окреме так би мовити взагалі Це ми до
00:41:43
цього стосунку не маємо цю функцію
00:41:46
виконує Бог Та який власне сприймає
00:41:49
будь-яке можливе окреме тобто акант хоче
00:41:53
довести в своїй філософії це весь Пафос
00:41:57
і Вся суть його філософії він
00:42:00
хоче виявити експлікувати умови
00:42:06
можливості предметності як такої
00:42:09
окремішності як такої що мені дозволяє
00:42:12
сприймати не лише цей окремий предмет а
00:42:15
будь-який інший предмет який може
00:42:17
трапитися мені в моєму можливому
00:42:19
чуттєвому досвіді ось це це
00:42:23
приголомшливо радикальна зміна е-е
00:42:26
акценту філософії і революційність
00:42:30
кантового вчення я тут так додам що
00:42:34
чуттєвий досвід - це власне уокремлення
00:42:37
загального от в такому під таким оглядом
00:42:40
адже за кантом е мислення категорії вони
00:42:46
порожні вони не матимуть жодного змісту
00:42:49
без повсякчасного стосунку і зв'язку із
00:42:52
чуттєвим спогляданням і зв'язку з
00:42:54
окремом і цей процес насправді він
00:42:58
звичайно критика чистого розуму цей твір
00:43:00
має різні частини і може скластися
00:43:03
питання що Кант вважає що от споглядання
00:43:05
воно існує окремо далі йде мислення і
00:43:09
але це просто природа нашого пізнання
00:43:12
яке темпоральне
00:43:14
Ми не можемо помислити ціле відразу ми
00:43:17
можемо помислити ціле лише через частини
00:43:20
збираючи частини до купи наше реальне
00:43:24
пізнання звичай воно не відбувається Так
00:43:27
як описує його Кант і тому наприклад
00:43:29
коли ви читаєте першу частину критики
00:43:31
чистого розуму трансцендентальну
00:43:32
естетику там є дуже багато антиципацій
00:43:36
коли Кант випереджає себе сам і говорить
00:43:39
Уже про те як як в спогляданні присутні
00:43:43
категорії розумієте що самих споглядань
00:43:46
недостатньо для того щоби уможливити
00:43:49
зв'язок загального і окремого точніше
00:43:52
щоб уможливити наше пізнання як зв'язок
00:43:54
загального і окремого бо Ясно Що саме
00:43:58
споглядання воно має справу з окремом
00:43:59
хоча Кант на відміну від Декарта Він
00:44:02
якраз і показує що вже чуттєвість
00:44:04
містить нормативні структури які Кант
00:44:07
називає простором і часом декар цього не
00:44:09
бачив
00:44:10
взагалі так Гаразд Отже от те що я
00:44:14
згадав про умову можливості осьце
00:44:17
питання про умову можливості є питанням
00:44:19
про імпліцитні тобто неявні підвали не
00:44:22
експліцитного тобто явного знання адже
00:44:24
Кан запитує про того що вже є та Він не
00:44:28
створює його теорія синтетичного
00:44:30
судження апріорі це не теорія яка має
00:44:32
обґрунтувати щось нове а філософія
00:44:35
завжди реагує на те що вже є в нашому
00:44:38
досвіді але
00:44:41
імпліцитно ну він наприклад стверджує що
00:44:43
синтетичні судження апріорі вони ними
00:44:45
послуговуються математики і фізики і от
00:44:49
в в уривку своєму вже в другій частині
00:44:55
критики чистого розуму який називається
00:44:56
трансцендентальна логіка він зауважує
00:44:59
тому тут дається взнаки складність яку
00:45:01
ми не подибували в цареній чуттєвості а
00:45:04
саме як суб'єктивні умови мислення
00:45:07
повинні мати об'єктивну значущість тобто
00:45:11
становити умову можливості зверніть
00:45:13
увагу всякого пізнання
00:45:16
предметів адже без функції розсуда явища
00:45:20
вже ж можуть даватися в спогляданні да
00:45:22
всякого пізнання предметів тобто йому
00:45:26
ідеться взагалі а про про предмети
00:45:29
взагалі зрештою та йому йдеться про
00:45:32
будь-які можливі предмети які можуть
00:45:34
трапитися на вчуттєвому досвіді ось це
00:45:38
ціль його філософії ціль осердя
00:45:42
пояснення цього обґрунтування цього є
00:45:44
ціллю осердя його
00:45:46
е аргументу в критиці чистого розуму
00:45:49
який він викладає в так званій
00:45:51
трансцендентальній редукції категорії Ну
00:45:53
тут він звісно зауважив в цій цитаті без
00:45:55
з функції розсуду інтелекту іншими
00:45:57
словами да явища вже ж можуть даватися в
00:46:01
споглядання але далі він проясниє там
00:46:03
буквально за 10 сторінок що явища не
00:46:05
можуть стати моїм уявленням
00:46:07
ее без функції розсуду без поняття ну
00:46:10
тобто окреме неможливе без загального
00:46:13
іншими словами а отже воно для мене є
00:46:16
нічим не буде ніякого пізнання і не буде
00:46:19
ми Скажімо так ми не зможемо бачити та
00:46:23
е без Власне кажучи
00:46:26
без постійної
00:46:28
взаємодії без постійного зв'язку
00:46:30
нерозривного
00:46:32
зв'язку інтелекту як вмістища загального
00:46:35
і споглядань
00:46:38
як нашого доступу до окремого
00:46:43
Та ну і власне що ж за кантом Я
00:46:47
відповідь що ж уможливлює ось цей
00:46:49
зв'язок що власне є джерелом цього
00:46:52
зв'язку що поєднує зводить до купи у
00:46:55
окре лює загальне для Канта це
00:46:58
самосвідомість те що він називав різними
00:47:00
словами а
00:47:02
перцепція або як от цій савлозісній
00:47:04
формі з другої редакції критики чистого
00:47:09
розуму він це називає положенням я мислю
00:47:11
ну бере декартівську термінологію
00:47:13
розумієте тобто Ось я тому і і сказав на
00:47:17
самому початку що Кант він просто
00:47:20
завершує ті процеси які розпочинає
00:47:22
Декарт але Декарт ще не зміг їх
00:47:25
промислити до кінця і тому Кант він
00:47:27
послуговується експліцитно декартовим я
00:47:31
мислю егокогіту Ну тільки німецької
00:47:33
гіденьки і от власне самосвідомість Це і
00:47:37
є місцем у якому загальне стає окремим і
00:47:41
у цього у цьому саме у цьому полягає
00:47:43
сутність і усердя синтезу апріорі він
00:47:47
пише положення я мислю мусить
00:47:52
могти супроводжувати всі мої уявлення на
00:47:57
німецькою
00:48:02
Да Дві модальності інакше бо в мені було
00:48:06
би уявлено щось що геть не можна було би
00:48:10
помислити а це означає те саме що
00:48:13
уявлення було або було би неможливим або
00:48:17
принаймні було би для мене нічим ки не
00:48:19
цитати Ну оце те що я казав що Кан за 10
00:48:22
сторінок робить говорячи що без функції
00:48:24
розсуду ніякого споглядання не може бути
00:48:27
Отже подвійна модальність у у цій
00:48:30
формулі самостосунок мусить могтина
00:48:33
мусить виражає необхідність виражає те
00:48:36
що самостосунок є джерелом нормативності
00:48:39
могти те що він уможливлює об'єктивну
00:48:43
реальність нашого стосунку до
00:48:46
світу отже
00:48:49
уявленням є також споглядання а отже
00:48:53
самостосунок вже присутні на рівні
00:48:56
чуттєвості те чого не бачив Декарт і
00:48:59
саме тому чуттєвість не спорівнює нас із
00:49:01
твариними Хоча до
00:49:03
чуттєвості він не належить ну це теж
00:49:07
дуже важливий момент він уже присутній
00:49:09
там але він не є не як нормативний
00:49:13
принцип звісно Він не є чуттєвістю не є
00:49:17
чуттєвим Кан коли говорить про я мислю
00:49:20
Він говорить не
00:49:22
про не про скажімо наш звичайний процес
00:49:27
Я не знаю
00:49:31
ее який відбувається грубо кажучи в
00:49:34
голові кожної окремої людини а він
00:49:36
говорить про Ну ось цей нормативний
00:49:39
принцип ну про про певну норму Та яка
00:49:43
уможливлює будь-які наші ее когнітивні
00:49:48
процеси Отже це якщо коротко про е
00:49:53
справу філософії про те що
00:49:56
чим філософія На мою думку звісно є що
00:50:00
таке філософія це знову ж таки спроба
00:50:04
людей спроба яка відбувається вже не
00:50:06
одно століття не одне тисячоліття
00:50:09
даруєте пояснити природу зв'язку
00:50:13
загального і окремого спроба яка триває
00:50:16
досі Да наприклад в
00:50:21
сучасний найзначніший
00:50:23
е най впливовіший епістемолог
00:50:28
англо-американський професор Роберт
00:50:29
брендом з університету
00:50:32
піттсбурга він в своїй книзі making it
00:50:35
explicit Яка сама назва як на мене є
00:50:39
досконалим втіленням того що є філософія
00:50:42
як я вже сказав вона експлікує те що
00:50:45
імпліцитне вже присутня в нашому досвіді
00:50:47
тобто зробити це експліцитним велике
00:50:50
питання що він має на увазі під ІТ в
00:50:53
назві книги та менше з тим але один з
00:50:56
одна з найважливіших проблем яку він
00:50:59
намагається там розв'язати це власне
00:51:01
пояснити природу сингулярних термінів та
00:51:04
і узгодити її
00:51:06
із із нашою мовою як я вже казав Яка є
00:51:10
містищем в містищем загального Отже це
00:51:16
власне це власне є ключова проблема з
00:51:20
якою має справа філософію
00:51:23
а дякую за увагу підписуйтесь на канал
00:51:27
видавництво синтеза там буде У нас
00:51:30
постійно багато різних лекцій
00:51:32
підписуйтесь на мій особистий канал
00:51:35
е посилання на яке ви знайдете в описі
00:51:38
під цим відео і в грудні вже вийде
00:51:41
друком нагадує Наша перша книга переклад
00:51:44
з італійської мови сучасного
00:51:45
італійського філософа Джорджо агамбіна
00:51:49
прийдешня спільнота длякумунітакевєни а
00:51:53
вже ж ми зробимо і презентацію і
00:51:56
оголошення десь на початку грудня ми
00:51:59
зробимо вже передзамовлення цієї книги
00:52:02
поза як Ну ми вже здаємо її в друк Ну і
00:52:06
вже на цьому етапі можемо оголосити
00:52:08
передзамовлення ті хто передзамовлять
00:52:11
там буде невеличка знижка в порівнянні з
00:52:15
ціною яка буде вже після того як книгу
00:52:17
вийде друком тож Майте це на увазі Дякую
00:52:23
вам за
00:52:24
увагу
00:52:26
ще раз нагадаю Сьогодні міжнародний день
00:52:28
філософії відзначають Ну і Мені здається
00:52:31
це ще раз не абияка
00:52:36
нагода поміркувати над важливістю
00:52:41
філософії
00:52:42
для нашого життя Дуже дякую Побачимось і
00:52:48
гарного всім дня